special

This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Міжнародна торгівля - Дахно І.І.

Розділ 4.ПРАВОВА БАЗА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

4.1. Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяльності, не може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі вона відбувається у межах досить чітко визначеного правового поля.

Протягом періоду після Другої світової війни правова база міжнародної торгівлі була створена значною мірою завдяки тривалим переговорам у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відбулося вісім раундів переговорів ГАТТ, наведемо місто, країну і рік їх проведення:

o Женева (Швейцарія), 1947 р.;

o Аннесі (Франція), 1949 р.;

o Торкі (Великобританія), 1950 р.;

o Женева (Швейцарія), 1956 р.;

o Женева (Швейцарія), 1960-1961 рр.;

o Женева (Швейцарія), 1964-1967 рр.;

o Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 рр.;

o Пунта-дель-Есте (Уругвай) - Женева (Швейцарія) - Маракеш (Марокко), 1986-1994 рр.

У літературі можна зустріти і дещо іншу інформацію. Зокрема, у словнику "Международная торговля. Терминологический словарь" (1997 р., с. 140-141) третій раунд ГАТТ називають Токійським, строк його проведення - 1950-1951 рр.; початком четвертого раунду вказують 1955 р.; п'ятий раунд (1960-1962 рр.) іменують Діллонським (на честь державного секретаря США); шостий - раундом Кеннеді (на честь президента США) тощо.

Міжнародну торгівлю можна розглядати як у контексті міжнародного публічного права, так і у рамках міжнародного приватного права. З огляду на це варто нагадати, що суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міждержавні організації, нації, що борються за своє визволення, та державоподібні утворення. Вони можуть вступати у дво- або багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі. Відносини міжнародного публічного права - це відносини політичні, відносини суверенів.

Основними суб' єктами міжнародного приватного права є фізичні та юридичні особи різної державної належності. Це право регулює цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом. Щоправда, трапляються випадки, коли і держава вступає у цивільно-правові відносини з фізичними та/або юридичними особами інших держав.

Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного публічного права. Оскільки міжнародна торгівля є поняттям вужчим, ніж міжнародні економічні відносини, то й міжнародне торговельне право, з точки зору міжнародного публічного права, охоплює вужче коло правовідносин, ніж міжнародне економічне право.

Отже, якщо уявити собі стандартний підручник з міжнародного публічного права (нині віддають перевагу його скороченій назві - "міжнародне право"), то міжнародне економічне право буде у ньому розділом, а міжнародне торговельне право - параграфом у цьому розділі.

Часто суб'єкти міжнародного економічного права укладають між собою угоди із зовнішньоекономічних (зокрема, зовнішньоторговельних) аспектів, щоб обумовленим в угодах механізмом могли користуватися фізичні та юридичні особи, на які поширюється юрисдикція відповідних держав.

До таких міжнародно-правових актів, зокрема, належать:

o Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974 р.;

o Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Відні у 1980 р.;

o Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.

Існують численні акти у сфері міжнародних перевезень, розрахунків, арбітражного вирішення спорів тощо.

У підручниках з міжнародного приватного права вміщено розділ, який може мати одну з назв - "Зовнішньоекономічна діяльність", "Договір зовнішньоекономічної діяльності" тощо. Отже, міжнародне торговельне (комерційне) право можна вважати і підгалуззю міжнародного приватного права. Тобто, щоб визначити, в яких випадках міжнародне торговельне право слід асоціювати з міжнародним публічним правом, а в яких - з міжнародним приватним правом, необхідно встановити, які саме суб'єкти беруть участь у відповідних правовідносинах.

Вітчизняні студенти, зокрема економічних спеціальностей, вивчають правове забезпечення міжнародної торгівлі у межах дисципліни "Господарське право". Навколо проблеми відокремлення господарського (комерційного) права від цивільного права серед фахівців усе ще триває дискусія, але слід констатувати, що зазначене відокремлення стало реальним фактом.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 337) так пояснюється комерційне право: "Комерційне право в системах загального права (common law systems) є законодавством про бізнес, що включає торговельне право (mercantile law), корпораційне право (company law), конкурентне право (competition law), неплатоспроможність (insolvency), інтелектуальну власність (intellectualproperty) і патенти (patents). Комерційне право не є окремою галуззю права (separate branch of law) у системах загального права, але у системах цивільного права (civil law systems) воно часто є відмінною галуззю права (distinct body oflaw), кодифікованою у комерційному кодексі, який містить дефініції та застосовується до спеціальних угод (specified transactions)".

Зокрема, створений у 2002 р. для студентів МАУП автором цих рядків навчальний курс дисципліни "Міжнародне торговельне право" охоплює такі теми:

o поняття міжнародного торговельного права та його джерела;

o суб'єкти міжнародного торговельного права;

o об'єкти міжнародного торговельного обороту;

o загальна характеристика міжнародних торговельних угод;

o міжнародна купівля та продаж товарів;

o міжнародне торговельне посередництво і представництво;

o міжнародні розрахунки;

o банківська гарантія у міжнародній торгівлі;

o міжнародний факторинг;

o міжнародний фінансовий лізинг;

o підряд у міжнародному торговельному обороті;

o міжнародне перевезення товарів і міжнародна експедиція;

o міжнародна передача технологій;

o міжнародна франшиза;

o міжнародні інвестиції;

o міжнародний комерційний арбітраж.

Отже, наведений вище перелік тем дасть читачеві належне уявлення про коло правовідносин, які охоплює міжнародне торговельне право у контексті міжнародного приватного права.

Без правового регулювання міжнародна торгівля не існувала б як така. Міжнародне торговельне право у його публічно-правовому аспекті постійно вдосконалюється, а сфера його застосування розширюється.

В Україні вже є навчально-методична література з міжнародного економічного права і міжнародного приватного права. На жаль, поки що відсутній підручник або посібник з міжнародного торговельного права, але певну інформацію можна знайти у підручниках з міжнародного приватного права (зокрема, з тем "Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів", "Міжнародні розрахунки", "Цивільно-процесуальні права іноземців", "Міжнародний комерційний арбітраж" тощо).

Далі зупинимося на матеріалі, що залишався невідомим або мало відомим вітчизняному читачеві. Мова піде про міжнародні угоди, укладені у рамках Світової організації торгівлі. За наведеною вище класифікацією ці угоди належать до міжнародного економічного права, яке є підгалуззю міжнародного публічного права.



 

Created/Updated: 25.05.2018