special
  •  #StandWithUkraine Ukraine flag |
  • ~533090+1110
     Enemy losses on 850th day of War in Ukraine

This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Страховий та інвестиційний менеджмент - Федоренко В. Г.

В

Валові інвестиції— загальний обсяг коштів, інвестованих у нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Валове утримання — сумарний обсяг зобов'язань, узятих страхувачем на свій ризик за всіма договорами страхування.

Відкритий ковер — форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів.

Взаємне страхування — форма страхового захисту, за якої страхувальники, які мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства.

Вид страхування — страхування однорідних об'єктів від характерних для них небезпек.

Вигодонабувач — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно (див. Бенефіціар).

Викупна вартість — сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі дострокового припинення дії полісу.

Відповідальність цивільна — передбачений законодавством вид відповідальності громадян і організацій перед третіми особами (фізичними і юридичними), яким може бути заподіяний збиток внаслідок якоїсь дії або бездіяльності винного у заподіянні шкоди.

Відшкодування страхове — сума, що виплачується страхувачем на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об'єктах страхування майна і відповідальності.

Вексель — письмове боргове зобов'язання строго встановленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-вексель (особисте зобов'язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі).

Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень.

Випуск — будь-які цінні папери, що мають однакові характеристики. Акт розміщення цінних паперів.

Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у країни зі сприятливішим інвестиційним кліматом з метою уникнення оподаткування за вищими ставками, за негативних наслідків інфляції, ризику експропріації тощо. Основною метою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення в обраних країнах.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні джерела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого прибутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амортизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).

Вторинний розподіл, або пропозиція цінних паперів — торгівля цінними паперами, які пройшли первинний розподіл, з метою продажу їх публіці.

"Вуличний " сертифікат — акціонерний сертифікат, виписаний на ім'я інвестиційного дилера або брокера, але який фактично належить особі, яка сплатила гроші й акції.

Г

Графік інвестицій — загальний обсяг інвестицій, розподілений за конкретними термінами інвестування. Такий графік складається під час розробки бізнес-плану та оперативного плану реалізації інвестиційного проекту.

Гарантія страхова — письмове поручництва страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності.

Генеральний поліс — письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику.

Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефективність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів.

Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відображені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпра-цьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається.

Д

Девальвація — зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Декларація страхова — заява страхувальника про об'єкт страхування і характер ризику.

Депо премій — частина страхової премії, що належить перестрахува-чеві, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов'язань, передбачених договором перестрахування.

Державне обов'язкове страхування — форма страхування, при якій визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету.

Детальний сертифікат — документ, що містить характеристику кожного випадку перестрахування, прийнятого перестрахувачем від цедента.

Диверсифікація — у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику і отримання більшого прибутку шляхом: а) одночасного розвитку кількох, не пов'язаних один з одним видів страхування, розширення страхувачем спектра страхових послуг; б) поширення активності страхувачів за межі основного бізнесу, що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов'язаних між собою об'єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).

Дисклоуз — прийнята в багатьох країнах норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов'язаний негайно сповістити страхувача про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

Диспаша — (у морському страхуванні) розрахунок витрат, пов'язаних із загальною аварією і розподіл їх між учасниками морських перевезень, який складає диспашер.

Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

Добровільне страхування — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страхувачем і страхувальником.

Договір перестрахування — угода між двома страховими компаніями, з яких одна — перестрахувальник — зобов'язується передати ризики, а друга — перестрахувач — прийняти ризики у перестрахувальника.

Договір страхування — угода між страхувальником і страхувачем, яка передбачає зобов'язання страхувача в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені строки.

Додаткова комісія — надбавка, що виплачується цеденту на покриття витрат, пов'язаних із залученням нових страхувальників.

Додаткова премія — додатковий страховий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою.

Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчими, ніж на внутрішньому ринку, цінами.

Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансово-кредитні заклади.

Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору. Діяльність депозитарію інвестиційного фонду в Україні регулюється Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" від 19.02.94.

Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі передавання коштів на зберігання відповідно до встановленої ставки відсотка.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а також державними підприємствами та закладами за рахунок власних і залучених коштів.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції.

Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов'язаних або слабко взаємопов'язаних видів виробництв, розширення обсягів діяльності, номенклатури продукції і послуг, асортименту вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону, підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується глибокою трансформацією технології й організації виробництва.

Диверсифікація інвестицій — вид інвестиційної стратегії компанії (фірми), спрямованої на розширення або зміну її інвестиційної діяльності. Розрізняють галузеву, регіональну та інші форми диверсифікації інвестицій.

Дивіденд, дивідендний дохід — частина прибутку акціонерного товариства, яка щорічно (або з іншою періодичністю) розподіляється між акціонерами відповідно до кількості та виду акцій, якими вони володіють.

Дилер — особа (фірма), яка здійснює біржове або торгове посередництво за власний рахунок.

Дисконт — різниця між загальною (лицьовою) вартістю цінного паперу і його ринковою ціною.

Дисконтна політика — форма валютної політики, спрямована на регулювання валютного курсу, руху капіталів і платіжного балансу шляхом зміни відсоткових ставок за кредит.

Дисконтна ставка — ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей зводиться до їх реальної вартості, тобто за якою здійснюється процес дисконтування.

Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

Довгострокова облігація — облігація з терміном погашення упродовж десяти і більше років.

Довгострокові активи — матеріальні та нематеріальні активи компанії з періодом використання понад рік. До довгострокових активів належать основні фонди, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові вкладення в усіх формах та інші аналогічні активи.

Довгострокові пасиви — усі види залучених коштів з терміном погашення основної суми боргу понад рік.



 

Created/Updated: 25.05.2018