Главная Экономика Книги Державне регулювання економіки - Чистов С. М.

Державне регулювання економіки - Чистов С. М.

11.4. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

В Україні існує система органів управління в галузі охорони навколишнього середовища — це юридично самостійні державні, самоврядні й громадські інституції, уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції в галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища.

До системи органів управління в галузі охорони навколишнього середовища належать:

І. Органи загального державного управління

1. Органи центральної державної виконавчої влади:

• Кабінет Міністрів України;
• Постійна урядова комісія з питань техногенної екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій;
• Рада національної безпеки.

2. Органи державної виконавчої влади Автономної Республіки Крим:

— уряд Автономної Республіки Крим.

3. Органи місцевої державної виконавчої влади:

• обласні державні адміністрації;
• Київська міська державна адміністрація;
• Севастопольська міська державна адміністрація;
• районні державні адміністрації;
• районні в м. Києві державні адміністрації;
• районні в м. Севастополі державні адміністрації;
• Органи спеціального державного управління

• Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології:

• Міністерство екології та природних ресурсів України;
• Міністерство охорони здоров’я України.

• Органи спеціального поресурсного управління:

• Державний комітет України по земельних ресурсах;
• Державний комітет України по водному господарству;
• Міністерство праці та соціальної політики України;
• Державний комітет лісового господарства України.

• Органи спеціалізованого функціонального управління:

• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
• Міністерство внутрішніх справ України;
• Державний комітет України стандартизації, метрології та сертифікації.

• Органи спеціалізованого галузевого управління:

• Міністерство палива та енергетики України
• Органи місцевого самоврядування

міські Ради народних депутатів;	обласні Ради народних депутатів;
селищні Ради народних депутатів;	районні Ради народних депутатів;
сільські Ради народних депутатів;	районні в містах Ради народних депутатів.

• Органи громадського управління

• Українське товариство охорони природи;
• Українська екологічна академія наук;
• Українська екологічна асоціація «Зелений світ»;
• Національний екологічний центр;
• Український екологічний фонд.

Верховна Рада та Кабінет Міністрів України вже схвалили деякі закони й постанови щодо вдосконалення системи управління природокористуванням. Це Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), Закон «Про тваринний світ» (1993 р.), постанови: «Про посилення охорони запасів цінних видів риб, ссавців, водних безхребетних й водних рослин», «Про порядок обмеження, тимчасової заборони чи припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища», «Про порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», «Про створення Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки».

Президент України видав Укази зі згаданої проблеми, зокрема: «Про заходи щодо організації роботи по поліпшенню екологічного стану р. Дніпро та якості питної води», «Про додаткові заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».

Органи державного управління з регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища отримали такі повноваження:

Верховна Рада України:

• визначає основні напрямки державної політики в галузі охорони природного середовища;
• затверджує державні екологічні програми;
• визначає правові основи регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища;
• приймає рішення про припинення діяльності підприємств і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• визначає повноваження Рад народних депутатів, порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
• установлює правовий режим зон надзвичайної ситуації оголошує такі зони на території республіки та визначає статус потерпілих громадян.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим:

• визначає порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів;
• визначає повноваження Рад народних депутатів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів;
• забезпечує реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
• затверджує екологічні програми;
• організує вивчення навколишнього середовища;
• створює й визначає статус позабюджетних, резервних, у тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів з охорони навколишнього середовища;
• приймає рішення про визначення територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні;
• припиняє діяльність підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середовища;
• установлює в разі потреби нормативи екологічної безпеки вищі, ніж ті, що діють на території України.

Кабінет Міністрів України:

• здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;
• забезпечує розробку державних республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;
• координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України з питань охорони навколишнього середовища;
• визначає порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, захоронення (складування) відходів;
• встановлює порядок та граничні розміри плати за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, захоронення (складування) відходів, інші види шкідливого впливу на довкілля;
• приймає рішення щодо категорійності та організації нових об’єктів природно-заповідного фонду країни;
• організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян;
• приймає рішення про зупинення або припинення діяльності підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності та підпорядкування) у разі порушення ними екологічного законодавства.

Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях:

• здійснюють комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в країні, проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони навколишнього природного середовища й використання природних ресурсів, координують діяльність міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій в цій галузі;
• ведуть державний контроль за використанням і охоро- ною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферно- го повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економіч- ної зони держави, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
• забезпечують роботу державної екологічної інформаційної системи;
• затверджують нормативи, правила, беруть участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;
• здійснюють державну екологічну експертизу;
• одержують безплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
• видають дозволи на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, на скиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, та спеціальне використання природних ресурсів, відповідно до законодавства України;
• обмежують чи припиняють діяльність підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин;
• подають позови щодо відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• складають протоколи та розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони природного середовища й використання природних ресурсів;
• керують заповідною справою, ведуть Червону книгу України;
• координують роботу інших спеціально вповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
• здійснюють міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчають, узагальнюють і поширюють міжнародний досвід у цій галузі, забезпечують виконання зобов’язань України за міжнародними угодами з питань охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві Ради народних депутатів:

• забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
• дають згоду на розміщення з урахуванням екологічних вимог на підвідомчій території підприємств, установ і організацій;
• затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планування й забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;
• видають і скасовують дозволи на окреме спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
• затверджують місцеві екологічні програми;
• організовують вивчення навколишнього природного середовища;
• створюють і визначають статус позабюджетних, резервних, у тому числі валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів з охорони навколишнього природного середовища;
• організовують у разі необхідності проведення екологічної експертизи;
• інформують населення про стан навколишнього природного середовища;
• організовують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи й організації (незалежно від їхнього підпорядкування та форми власності) та окремих громадян;
• приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
• здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• припиняють господарську діяльність підприємств, установ і організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи припиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Радам підприємств, установ та організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• координують діяльність відповідних спеціально вповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради народних депутатів.

Виконавчі й розпорядчі органи місцевих Рад народних депутатів:

• здійснюють реалізацію рішень відповідних Рад народних депутатів;
• координують діяльність місцевих органів управління, підприємств, установ і організацій, розташованих на території місцевої Ради народних депутатів, незалежно від форм власності та підпорядкування;
• організують розробку місцевих екологічних програм;
• визначають порядок оплати та розміри платежів за забруднення навколишнього середовища та захоронення (складування) відходів;
• затверджують для підприємств, установ та організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів республіканського значення, ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів республіканського значення або природного середовища за межами території цієї Ради народних депутатів;
• організують збирання, переробку, утилізацію й захоронення промислових, побутових та інших відходів на своїй території;
• формують і використовують місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
• погоджують поточні й перспективні плани підприємств, установ і організацій з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
• забезпечують систематичне та оперативне інформування підприємств, установ, організацій та населення про стан навколишнього природного середовища, захворюваність населення;
• організують екологічну освіту та екологічне виховання громадян;
• приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Громадське управління в галузі охорони навколишнього середовища здійснюється громадськими об’єднаннями, якщо така діяльність передбачена їхніми статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.

Громадські природоохоронні об’єднання мають право:

• розробляти й пропагувати природоохоронні програми;
• утворювати громадські фонди охорони природи за погодженням із місцевими Радами народних депутатів; за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об’єднань, виконувати роботи з охорони та відтворення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану навколишнього середовища;
• брати участь у проведенні спеціально вповноваженими державними органами управління перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
• проводити громадську екологічну експертизу, оприлюднювати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
• одержувати в установленому порядку інформацію про стан навколишнього середовища, джерела його забруднення, про програми й заходи з охорони навколишнього середовища;
• виступати з ініціативою проведення референдумів з питань, пов’язаних з охороною природи, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;
• вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Метою управління в галузі охорони навколишнього середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів.