Главная Экономика Книги Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

2.2.1.3. Сфера застосування та структура Угоди про сільське господарство

З багатьох із зазначених вище причин, засновники ГАТТ припускали, що країни будуть опиратися наведенню порядку в міжнародній торгівлі сільськогосподарською продукцією. Отже, текст оригіналу ГАТТ містив ряд винятків для сільськогосподарських товарів. Одне з найбільш важливих винятків міститься в Статті ХІ “Загальне скасування кількісних обмежень” і дозволяє застосування кількісних обмежень експорту і імпорту сільськогосподарських товарів при певних обставинах. Не дивлячись на те, що ця Стаття обмежувала можливість введення кількісних обмежень загальними винятками (Стаття ХХ “Загальні винятки”), відомо, що з середини 50-х років їх застосування стало негативно впливати на міжнародну торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Інший важливий виняток містився у Статті XVI “Субсидії” і дозволив субсидувати експорт сільськогосподарських товарів, що також входило в протиріччя з загальними принципами та дисциплінами ГАТТ. Саме тому заходи і норми, передбачені Угодою про сільське господарство стали спробою привести правила торгівлі у сільському господарстві у відповідність до загальновизнаних принципів діяльності ГАТТ.

Розроблена в ході Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів угода отримала назву “Угода про сільське господарство”. Однак її дія поширюється не на всю продукцію, яку можна віднести до сільськогосподарської. Тому необхідно було в текст Угоди ввести спеціальну статтю “Товари, охоплені Угодою”. До них належать товари, що за гармонізованою системою опису та кодування товарів містяться в групах 1-24 за винятком риби та рибопродуктів, а також ряд інших товарів (Додаток 1). Саме ці товари в міжнародній торгівлі слід відносити до сільськогосподарських. На них розповсюджується норми і правила Угоди про сільське господарство. Щоправда, забігаючи трохи наперед, слід зазначити, що одним з зобов’язань країн-членів згідно цієї угоди є надання чинності Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, положення якої можуть застосуватися і до інших сільськогосподарських товарів не зазначених в Додатку.

Юридично Угода складається з преамбули, восьми частин, п’яти додатків і містить 21 статтю. Додатки є виключно важливою частиною Угоди, оскільки в них детально викладені важливі правила Угоди. Фахівці вважають, що Угода про сільське господарство є однією з найбільш складних угод СОТ внаслідок наявності різноманітних понять і правил, які при застосуванні на практиці є неоднозначними і викликаючими дискусії між країнами-членами.

Основний текст Угоди та додатки до неї визначають рамкові правила, а конкретні зобов’язання країн-членів містяться в індивідуальних Розкладах, які оформляються окремими томами.

Змістовно Угода про сільське господарство має іншу структуру, яка віддзеркалює фактично блоки зобов’язань країн-членів. Так, преамбулі до Угоди визначені основні чотири галузі конкретних зобов’язань країн-членів:

• доступ до ринку;
• внутрішня підтримка вітчизняного виробника;
• експортна конкуренція;
• санітарні та фітосанітарні питання.

Крім того, для гарантування того, що переваги і вигоди від проведення програми реформи будуть рівномірно розподілені між усіма країнами-Членами, Угодою передбачено, що взяті ними зобов’язання мають враховувати:

• не пов’язані з торгівлею міркування, включаючи продовольчу безпеку;
• необхідність охорони довкілля;
• необхідність поширити спеціальний і диференційний режим на країни, що розвиваються;
• можливі негативні наслідки, до яких могло призвести виконання програми реформ, для менш розвинених країн, які є нетто-імпортерами продовольства. [3, с.35]

Стосовно зобов’язань щодо санітарних та фітосанітарних питань слід зазначити, що їх регулює Стаття 14 Угоди, в якій члени СОТ зобов’язується надати чинності Угоді про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Інші три блоки зобов’язань за Угодою – доступ до ринку, внутрішня підтримка та експортна конкуренція – потребують більш грунтовного розгляду.